25.05
Українська мова
5-А клас
Тема: «Синтаксис і пунктуація»
https://www.youtube.com/watch?v=ePDZ5jdXvcU
– Параграф 69. Синтаксис і пунктуація
Робота з підручником на ст. 196-198
Виконання вправ: 529, 530, 531
(письмово)
Д/з: опрацювати параграф 69, виконати вправу 532 (письмово)
25.05
Українська література
5-А клас
Тема: «Література рідного краю №3. Рідна земля у творчості
поетів-земляків»
https://vseosvita.ua/library/prezentacia-volinski-pismenniki-14416.html
- Презентація «Волинські письменники»
https://svitppt.com.ua/istoriya-ukraini/pismenniki-volini.html
- Презентація на тему: «Письменники Волині»
Олександр Богачук
Олександр Теофілович Богачук
народився в 1933 році в селі Сокіл Рожищенського району. Після закінчення
десятирічки навчався на історико-філологічному факультеті Луцького
педагогічного інституту ім. Лесі Українки. Працював в районних газетах,
обласному управлінні по пресі, відповідальним секретарем Рівненської
письменницької організації. О. Богачук – автор ряду поетичних збірок та двох
п’єс. У співавторстві з відомими композиторами – Г. Майбородою, К. Домінченом,
В. Кирейком, В. Верменичем та іншими створив ряд відомих пісень. Помер
Олександр Богачук у 1994 році. Похований в Луцьку.
Рекомендованi твори:
На лісовому озері: Вірші .- К.:
Веселка, 1974.Крик попелу: Поезії. – К.: Рад. письменник, 1978.Стогін землі
:Поезії. – Львів: Каменяр, 1983. Гроно: Поезії .- К.: Дніпро, 1984.Цвіт роси:
Поезії .- К.: Молодь, 1988.
Горик
Ніна Петрівна
Народилася в селi Забужжя Любомльського району 7 вересня 1957 року. У рiдному
селi пiшла до школи. Разом зi знаннями за шкiльною програмою багато брала для
себе iз перiодичних видань, забороненої тодi лiтератури, зокрема, ще в дитячi
роки ознайомилась з новелами Василя Симоненка. У шкiльнi роки почала писати
вiршi, була членом лiтературної студiї <Хвилi Свiтязя>, якою керував
Олександр Хоменчук, спробувала свої сили в журналiстицi, пишучи першi
кореспонденцiї в мiсцеву пресу. У 1974 роцi закiнчила Забузьку десятирiчку i
вступила на фiлологiчний факультет Луцького державного педагогiчного iнституту
iменi Лесi Українки. По закiнченню розпочала трудову дiяльнiсть у школi селища
Головно Любомльського району. Дружнiй i доброзичливий шкiльний колектив став
другим учительським iнститутом, який навчив ставитись до працi не як до
ремесла, а як до способу життя. Саме тут розкрився її вчительський талант. Нiна
Горик вiдчула велике бажання служити слову, робити все для того, щоб дiти
полюбили свою рiдну українську мову, щоб викладання велося якiсно, цiкаво,
незабутньо.
Пiсля одруження Нiна Горик переїздить до Ковеля, де працює в середнiх школах №
7, № 11, викладає українську мову та лiтературу в Ковельському машинобудiвному
технiкумi. Не просто адаптується до мiської школи, не завжди вистачає тепла i
дружнього слова пiдтримки вiд колег, але на першому мiсцi для Нiни Петрiвни
завжди були учнi - саме для них вiддавала розум i душу, творчий потенцiал i
лiтературний талант. Бiльше десяти рокiв пропрацювала Нiна Петрiвна у
загальноосвiтнiй школi № 1 м. Ковеля, саме тут вiдбулась як вчитель-методист. У
1997 роцi розпочинає спiвпрацю з фаховим журналом <Дивослово>, де були
видрукуванi першi її публiкацiї, а протягом 1997-1999 рокiв - <Тематичнi
розробки урокiв з української лiтератури для 10 класу>, в основу яких лягли
особиста методика та особистi пiдходи до викладання української лiтератури в
загальноосвiтнiй школi. В 2002 роцi цей посiбник вийшов окремою книгою у
видавництвi <Освiта>. Нiна Петрiвна Горик працює у складi Всеукраїнського
банку експертiв посiбникiв та пiдручникiв. У 1998 роцi бере участь у Всеукраїнському
конкурсi <Вчитель року>, де виходить на третiй, фiнальний етап конкурсу,
що вiдбувся у Миколаєвi, i стає лауреатом фахових змагань.
Будучи практикуючим вчителем-предметником, Нiна Горик не пориває з творчiстю. З
1980 року вона була активним членом лiтературної студiї <Лесин кадуб>, де
тiсно спiвпрацювала з Петром Махом, Михайлом Проньком, Василем Геєм, якi були
суворими рецензентами i одночасно добрими друзями i наставниками, вiрили в її
талант, в її сили. В рiзнi роки друком виходять її поетичнi збiрки <Волинь
моя, воле>, (у збiрцi <Айстри>, 1990), <Територiя слова> (1993),
<Повернення Мавки> (2004). Знає Нiну Петрiвну i наймолодший читач, у 1997
роцi видається книга вiршiв для дiтей <Погожою дниною над Україною>.
У 80-их роках ХХ столiття на хвилi нацiонального пiднесення Нiна Горик бере
активну участь у вiдродженнi товариства <Просвiта> у Ковелi, керує
лiтературною студiєю при газетi <Вiстi Ковельщини>, працює головою
Ковельського осередку Мiжнародної органiзацiї <Жiноча Громада>. Своєю
самовiдданою працею утверджує державнiсть української мови.
Нiна Горик - лауреат обласної освiтянської премiї iменi Лесi Українки. Указом
Президента України Вiктора Ющенка вiд 20 сiчня 2006 року отримує звання
<Заслужений вчитель України>. Сьогоднi Нiна Петрiвна поєднує вчительську
працю з керiвництвом Волинською органiзацiєю Нацiональної Спiлки письменникiв
України, яку очолила на початку 2006 року.
Рекомендовані
твори:
Погожою дниною
над Україною: Вірші.- К.: Веселка, 1997.
Горик Н. Волинь моя, воле:: Поезiї // Айстри. - К., 1990. - С.
97-115.
Горик Н. Повернення Мавки: Поезiї. - Луцьк: Надстир'я, 2004. -
96 с.
Горик Н. Погожою дниною над Україною: Вiршi. - К.: Веселка,
1997. - 14 с.
Горик Н. Територiя слова: Поезiї. - Луцьк: Надстир'я, 1993. - 96
с.
Горик Н. Тематичнi розробки урокiв з української лiтератури. 10
кл.: Посiб. для вчителя. - К.: Освiта, 2002. - 352 с.
Горик Н. Над Прип'яттю // Свiтязь: Лiт. зб. Волин. орг. Спiлки
письменникiв України. - К., 1991. - Вип. 1. - С. 22-25.
Горик Н. <Не мучся, Лукашу. Загублена доля твоя:>; Лесина
молитва у селi Волошки на Волинi // Незгасна зоря України: Поет. антол. -
Луцьк, 2001. - С. 23-24.
Горик Н.П. Погожою дниною над Україною; На ниточцi родоводу;
Покруч // Лiтература рiдного краю. Волинь. 5-6 [кл.] - Луцьк, 1999. - С. 70-73.
Горик Н. Покруч; <Низько ясен клониться: зi святом!>;
Учительське; Погожою дниною над Україною; Лесина молитва у селi Волошки;
Найласкавiшi пiснi; Запросини боровичка-волинячка; Веснянка; Парасольки;
Вербниця // Уроки рiдного слова: Письменники Волинi - дiтям. - Луцьк, 2003. -
С. 40-46.
Д/з: підготуватися до позакласного читання №4
25.05
Українська мова
11 клас
Тема: « Переклади Євангелія. Псалми Т. Шевченка. Основні
мовні стильові засоби конфесійного стилю. Маркована (конфесійна) лексика. Старослов’янізми
– мовна ознака конфесійного стилю. Інверсійний порядок слів»
Робота з підручником на ст. 233
Виконання вправи: 640 (усно)
Виконати вправу 639 (письмово)
Д/з: опрацювати тему 39, виконати вправу 641 (письмово)
25.05
Українська мова
8 клас
Тема: «Контрольна робота №4 (тестові завдання). Речення з
відокремленими членами. Повторення в кінці року відомостей про словосполучення»
https://vseosvita.ua/test/testova-kontrolna-robota-z-temy-vidokremleni-chleny-rechennia-8-klas-75268.html - Тестова контрольна робота
з теми «Відокремлені члени речення» 8 клас
Д/з: повторити правила про словосполучення
25.05
Українська література
8 клас
Тема:« Література рідного краю №4. Оксана Лятуринська –
представниця «празької» поетичної школи»
Видатна
українська поетеса, художниця, скульптор, писанкарка, громадська діячка пройшла
нелегкий життєвий шлях.
Народилася Оксана Лятуринська на невеличкому хуторі Ліс (нині – с. Хоми
Збаразького району) 1 лютого 1902 р. У дитячі роки виховувалась у
російськомовній родині офіцера-прикордонника на заставі Старий Олексинець.
Початкову освіту здобула у російськомовній школі в Острозі. Але після
проголошення УНР Оксана захопилася поезією Олександра Олеся, і це навернуло
дівчинку до України, її історії, її народу. Таке захоплення привело її до
Кременецької української приватної гімназії – єдиного українського закладу на
весь повіт. Оксана Лятуринська навчалася тут у 1920 – 1924 рр. Але через
обставини (особиста трагедія невдалого кохання і вимушеного заміжжя) виїхала у
1924 р. за кордон і більше до отчого краю не поверталася. Лише тепер
повертається на рідну землю своїми безсмертними творами.
У довоєнні роки жила і творила у Празі, де закінчила гімназію, інститут
мистецтв. При сприянні свого однокласника по гімназії Уласа Самчука вступила на
широкий шлях української літератури, зокрема, поезії. Після Другої світової
війни кілька років перебувала у таборах Ді-Пі в Німеччині. З 1949 р. жила у м.
Міннеаполіс (США). Там вона і померла 13 червня 1970 р., похована в
українському пантеоні в Бавнд-Бруку (США)
Літературна спадщина Оксани Лятуринської значна. Це – поезія, проза,
літературна критика, фольклорно-етнографічні праці, листування. Видані такі
книжки: “Гусла” ( 1938), “Княжа емаль” (1941), “Материнка” (1946), “Княжа
емаль” (зібране, 1955), “Бердик” (1956), “Ягілка” (1971), “Зібрані твори”
(1983), “Великодній передзвін: писанки і поезії” (1986), “Знаю казку” (1995).
Крім того, намалювала кілька тисяч писанок, авторка багатьох скульптурних
творів.
http://kraeznavchiy.blogspot.com/p/blog-page_18.htm
- Письменники Волині
Д/з: підготуватися до позакласного читання № 4
Немає коментарів:
Дописати коментар